Мерлін

— Думаєш, Утер подякує тобі за таке зцілення? Швидше повісить. — Утер не змінить своє ставлення до магії, але якщо Артур дозволить магією вилікувати батька, то його ставлення зміниться, він зрозуміє, що магію можна використати на благо.

- Я Гвіневра, але більшість людей звуть мене Гвен. Я служниця леді Моргани. - Правильно. Я Мерлін. Але більшість людей називають мене«ідіот».

— Нам не вистачало тебе у таверні. Персиваль зламав серу Бреннісу зап'ястя. - Весело було. - Сер Бренніс не особливо.

— А запаси? Я не донесу все. - Я понесу Гвен. - Вона важить удвічі менше. — Хочеш, щоб я ризикнув безпекою королеви і щось ніс? - Я візьму її. - Вона моя дружина. — Я обережний.

— Ти навіть не уявляєш, скільки разів я рятував тобі життя. — Якщо я колись стану королем, то зроблю тебе придворним блазнем.

— Коли ти сам станеш королем, тоді ти й зрозумієш, що такі рішення доводиться приймати. Королівству загрожують темні сили. — Я знаю, що чаклунство — це зло, батько, як і несправедливий суд. Так, я буду королем, я ще не знаю яким, але я знаю, в якому Камелоті я хочу жити — у ньому покарання відповідатиме злочину.

— Потрібно сховати батька. — Чому б не замаскувати його? - Це спрацює. — Можна переодягнути його жінкою. - Інші пропозиції? - Переодягти його слугою. - Так краще.

Ти бачиш, як радіє і страждає твоє дитя. У його невдачах ти бачиш свої власні. Для своїх дітей ти бажаєш щастя, ти хочеш захистити їх від страждання та болю.

Камелот побудований на довірі та відданості. Ніхто не зруйнує його, доки ми дотримуємось цих ідеалів.

- Хто такий? — Що за дурне запитання ти ставиш? Я той, хто є, той, ким я був і той, ким завжди буду!