Фільм

Я — найкраще, що трапилося у твоєму житті.

- Суму поставте - сто карбованців! — А Ви казали сто двадцять! Адже мій Мухтар ще вміє приносити газету... — Газети має носити листоношу.

— Боже, що ти тут забув?.. — Нічого божого, я тут у своїх справах.

- У яку гру ти граєш, Кетріне? — А ти хочеш погратись? — Я не можу грати, доки не знаю правил. — А немає жодних правил, Стефане. Немає жодних правил…

Деколи дорога вперед вимощена чим завгодно, але не добрими намірами. (Не завжди дорога на краще встелена добрими намірами.)

Не можна передбачати майбутнє. Почуття змінюються.

Напевно, рідко все складається так, як плануєш. Іноді доля буває на твоїй стороні, іноді ти сам твориш свою долю, але в будь-якому разі треба вірити — те, що має статися, обов'язково трапиться, і зрештою поряд з тобою виявиться та людина, яку тобі приготувала доля.

Не бери все близько до серця, мені завжди хочеться закричати, коли ти заходиш у кімнату. Взагалі, як і багатьом іншим.

— Ти ж не думаєш, що я думаю, що ти думаєш? - Я думаю, Джеймі, це залежить від того, що ти думаєш, що я думаю!

Напевно, одне з найпоширеніших почуттів — це самотність. Впевнений, що цієї конкретної хвилини тисячі людей почуваються самотніми. Можливо, тому що тебе покинули... можливо, тому що ти не настільки самостійний, як думаєш... можливо, тому що розумієш, що мусив зробити щось по-іншому, а може, тому що ти не настільки гарний, як думав. У будь-якому разі, навіть на самому дні самотності є вибір: ти можеш насолоджуватися жалістю або плюнути на неї. Це твій вибір.