Фільм

— Вгадайте, що сталося? — Ти йшов коридором, натрапив на міжпросторовий портал, який перекинув тебе на п'ять тисяч років у майбутнє, в якому, користуюся перевагою та технологією, ти побудував машину часу, а зараз повернувся, щоб взяти нас із собою у сім тисяч десятий рік, де на роботу в мислинарій нас возитимуть телепатично керовані дельфіни, що літають? — Ні! — Оу.. — Пенні мене поцілувала! — І кому б таке спало на думку...

— Доброго дня, леді, ви подруги? — Наші діти в одному класі. — У мене до вас запитання: усі ці люди що, дурні? — Що? (Вибачте?) — Всі ці люди, перед якими ви влізли, — дурні? — Ні. — Виходить, хамка тут ви. — У мене діти в машині. – А в мене пиріг у духовці, у нього закінчується парковка, у неї ділова зустріч … У нас у всіх мало часу. —... — Ідіть у кінець черги. І не смійте спекулювати на дітях соромно.

Вбивають одного — це вбивство. Вбивають мільйони — це історія.

— Хлоя, не треба курити, це шкідливо! — Так? Вмирати, млинець, теж шкідливо, але це нікого не зупиняє!

І ти розумієш: якщо вона тебе відкине, то всі інші дівчата здаватимуться компромісом. Тобі жити з думкою, що ти не вартий ідеалу. Тому я й не розмовляю із красунями її рівня. Боюся переконатися, що я такий поганий, що мені навіки не вдягнути перстень переможця на свій двадцять перший палець.

— А хіба ніч? — Ніч. — І давно? — З вечора.

Союзників я обираю обережно. Але ще обережніше вибираю ворогів.

Вибач, що перериваю тебе, Бобо, але в мене до тебе важливе питання. Скажи, коли ти народився, я маю на увазі, коли ти відпочкувався від Сатани, він хоча б обійняв тебе, так, по—батьківському, перш ніж відправити тебе сіяти зло на Землю?

Чим важче випробування, тим більша потім нагорода.

Деякі речі відбуваються не з власної волі. Відбуваються вимушено.