Книга / твір

Те, що бачать очі — не має значення, те, що бачить серце — не знає умовностей.

З примітивної точки зору справжня, незаперечна, рішуче нічим (мучеництвом, самопожертвою заради іншої людини) істина, що не спотворюється ззовні, — лише фізичний біль. Дивно, що головним богом у найдавніших релігіях був бог болю (можливо, він став їм лише пізніших). Кожному хворому – свого домашнього бога, легеневому хворому – бога задухи.

Людська душа — книга за сімома печатками...

Боюся задихнутися у смутку. Іноді її так багато, що я втрачаю контроль над собою. У голові шум, в очах темніє, кров закипає. Сигарета – найкраще болезаспокійливе. Разом із димом видихаєш смуток… Сильні люди – ті, хто відчиняє двері перед сумом зі словами«ласкаво просимо». Адже і радість, і смуток — часті гості повсякденності, жодну з них не можна обділяти увагою.

У нас прийнято говорити про«таємні» вади. Але таємних вад не буває. Вони позначаються в лініях рота, в тяжких століттях, навіть у формі рук.

Добро не може існувати без Зла, Світло не може існувати без Темряви, сам Порядок неможливий, якщо поряд немає Хаосу. Це лише частини одного рівняння, і, якщо ти прибереш одну змінну, порушиться вся формула.

Навіщо жити? Щоб заробляти, витрачати, розчаровуватись у друзях та коханих, а потім померти? І кому це треба?

Найбільші джерела збагачення — страхові компанії та банки. Ось де збиваються цілі стани.

- Я туди не полезу, і не просіть! — вигукнув Горацій. Але одразу три вибухи поспіль струснули будівлю, обрушивши на наші голови уламки бетону, і раптово Горацій відштовхнув мене і почав спускатися зі словами: — Перепрошую, чепурних пропускаємо вперед! Геть з дороги!

Я так тебе люблю, що навіть не можу собі уявити завтра без тебе...