Щоденники вампіра

Хіба все на цьому світі не зводиться до любові до жінок?

Проникнення в будинок шерифа – це гідні нагороди.

- Стефан, привіт. - Вітання. — Я сьогодні готую вечерю, прийде Рік... і ти приходь. — Знаєш, у нас із Оленою перерва... ну, у стосунках. - Правда? - Так. — А звуки сьогодні вранці говорили про інше.

- Хто такий Елайджа? – Наш найгірший кошмар.

— Так кльово не старіти. Мені подобається бути вічно красенем. — Так, бути стоп'ятидесятилітнім тінейджером завжди було межею моїх мрій.

— Тобі не набридає бути такою правильною? - Інший і не будеш у суспільстві психопата. — Ну вважай, що ти зачепила почуття цього психопата.

- Як ти можеш бути з ними заразом? - Я ні з ким не заодно, ти просто мене дратуєш і я хочу, щоб ти здох.

- Як Джеремі? - Ненавидить мене. Ненавидить життя. Ненавидить те, що ми навіть пообідати не можемо так, щоби перед десертом ніхто не помер!

- Що б сказала твоя мама, дізнавшись, що ти зустрічаєшся з вампіром? - Яка з них?

– Як ти можеш бути вампіром? - А як ти можеш бути перевертнем?