людина

— Вибачте, будь ласка, — промовив Симон. — Ось дивно: я з самого ранку весь час перепрошую. Знаєте, я думаю, що я просто нікчемність. Повернувся Роже з трьома склянками і, почувши останні слова Симона, буркнув собі під ніс, що рано чи пізно кожен переконується у своїй нікчемності.

Мені так подобається, як фотографія ловить момент перед тим, як він зникне.

Секрет життя в тому, щоб не піддаватися почуттю, коли воно недоречне.

Кожен письменник повинен писати кожну свою книгу так, ніби того дня, коли він її закінчить, йому відрубають голову.

Нестача сміливості найменше вибачається молодими людьми, які в хоробрості зазвичай бачать гору людських достоїнств та вибачення усіляких вад.

Це свіжа ворожнеча криклива. Стара ж холодна та спокійна.

Якби я не був художником, я навряд чи працював би на пошті чи на восьмигодинній посаді. Думаю, я був би кидалою. І все життя бігав від хлопців із відділу з економічних злочинів.

Колись книжку читали лише деякі — тут, там, у різних місцях. Тому й книжки могли бути різними. Світ був просторий. Але коли у світі стало тісно від очей, ліктів, ротів, коли населення подвоїлося, потроїлося, вчетверілося, зміст фільмів, радіопередач, журналів, книг знизився до відомого стандарту. Така собі універсальна жуйка.

Якщо ми на їхню організацію не відповімо своєю організацією, все пройде неорганізовано.

Найкраще зберігати в голові, де ніхто нічого не побачить, нічого не запідозрить.