людина

Анархія може стати реальністю, тільки якщо люди контролюватимуть себе - це означає відповідальність, наявність закону в собі. Анархія зможе існувати лише тоді, коли люди почнуть діяти відповідально.

Сильна людина у теперішньому – слабка людина у минулому. Сильними не народжуються, ми приходимо у світ слабкими, всі без винятку. Міцнімо в міру дорослішання. Сильні люди рідко визнають у собі наявність сили. Їм легше назватися слабкими, хоч би про себе. Виправдати цим пороки — хвилинні слабкості, на які має право кожен. Якщо йдемо далі, значить у нас є сила. Якщо стоїмо на місці, то знайшли в собі сили встояти на ногах. Якщо впали і плачемо, значить набираємось сил, виплакуючи сльози болю.

Схильність до усамітнення виявилася у мене порівняно ранньому віці. Будь-яким спільним заняттям я віддавав перевагу читанню в тиші або зануренню в музику — і ніколи не сумував.

Розсудлива людина прагне набувати знання законів Божих, за якими будується це земне життя.

Буковськи плакав у дешевих нічліжках, Буковськи не вміє одягатися, Буковськи не вміє розмовляти, Буковськи боїться жінок, у Буковськи слабкий шлунок... Буковськи не воював. Буковськи старий і вже сорок п'ять років не запускав паперового змія ; Якби Буковськи мавпою, його б узаший вигнали з племені... Зате Буковськи дуже акуратно блює і при мені ніколи не заснув на підлогу. Як бачите, я таки наділений деяким шармом.

— Я не сподобалася твоїм батькам... — Зате ти мені сподобалася.

Сльози знову біжать по щоках, скільки ж можна плакати? Якась частина мене усвідомлює, що це було дуже божевільне; Петербург продовжує оголювати мою емоційність. Але мені було все одно вночі, і мені все одно тепер.

Коли розум приходить до спокою, починаєш цінувати світло місяця і подих вітру і розумієш, що в турботах мирського життя немає потреби. Коли в серці своєму ти далекий від мирської метушні і ти не відчуваєш потреби красуватися перед людьми, навіщо сумувати за безлюдними горами?

— Тільки не кажи, що його посвятили у духовний сан. - Двічі. — Щоби ухилитися від податків? — Можна подумати, що я їх взагалі плачу.

Ніщо не втомлює так, як приємність та ввічливість.