час

Чомусь вік у людей асоціюється з правотою, принаймні в цій країні, хто старший, той і правий.

Так, буває, здається, що контролюєш час — відслідковуєш межу між«ще встигну» та«чорт, спізнююся». Але воно все одно обдурить, прийде першим.

[Лист Часу] Час... Кажуть, ти лікуєш усі рани, але мовчать про те, як ти руйнуєш усе хороше у світі, як перетворюєш красу на тлін. Для мене ти — ніщо інше, як скам'яніле дерево. Ти мертва тканина, яка не розкладається. Ти ніщо. [Відповідь Часу] Якщо Любов – творець, а Смерть – руйнівник, то я [Час] – лише острів між ними. Ти не розумієш час, ніхто не розуміє час. Ейнштейн був близьким до істини, назвавши мене ілюзією. Ти не справедливий до мене, Говарде. Знаєш, чому ти написав мені? Тому що я потрібний тобі. Всі ви тільки ногоєте і скаржитесь:«у мене мало часу»,« життя коротке»,«ой, дивись, сивина пробивається»... Знаєш, день страшенно довгий і мене надміру. Я – дар тобі! І хоча ти стоїш тут і зневажаєш мене, я обдаровую тебе, а ти витрачаєш мене. На що?! Знаєш, це я маю надсилати тобі гнівні листи.

У житті кожного з нас буває час, коли все вдається, коли сам собі здається героєм.

Роберт був лютий. Розбив руки в кров об стіну. Так чоловіки показують, що їм не байдуже.

Спочатку, за дитинством, у голові риється лише одна думка: кого б, кого б?!! Потім ми трохи дорослішаємо, у нас з'являється юнацьке естетство, і хочеться вже чогось такого. Наприклад, незайманої чистоти. І ти вивчаєш саме цю гірську породу. Проходить якийсь час, з'являється цинізм, і тягне на повій, що уособлюють мегаполісний бруд. З тими приємнішими, зате з цими набагато простіше! Не треба кривлятися, умовляти, вони змушені приймати нас такими, якими ми є… Потім приходить усвідомлення того, що взагалі не цікавий секс як такий, а хочеться кохання: чистого і світлого. Спочатку з дружиною, але потім і з нею нецікаво – бо вонавже є, і тоді знаходиш коханку. Причому талановиту та перспективну, щоб її спілкування з тобою не пройшло даремно. Адже ти вже відомий і багатий, і можеш їй допомогти. Тобі здається, що дівчина, яка будує собі кар'єру, по труну життя має бути вдячна тому, хто допоможе їй вийти в люди. Ти думаєш саме так тому, що сам був би вдячний подібній допомозі – свого часу. Але ти тут прораховуєшся. На перевірку ця вулканічна порода: коханка і початківець талант в одній особі виявляються однією, та ще й найпересічнішою ***ью... Намагаєшся возз'єднатися із дружиною. Але не факт, що тебе тепер приймуть. Тому доводиться постійно просити у неї прощення лише подумки, дивуючись собі. Треба ж, думаєш, з нею життя почалося, до нього ж і повертається. А ти все шукав-шукав, все вибирав-вибирав. Все думав, що може пощастить, що, може, знайдеш краще. Але найкраще, виявляється, завжди було поруч.

Ти славну частку вибрав собі, сокіле. Так і треба: ходи і дивися, надивився, ляж і вмирай - от і все!

Я не бачу тебе, але я знаю, що ти тут. Відчуваю. З самого приїзду я відчуваю, що ти бовтаєшся десь поблизу. Хотів би я побачити твоє обличчя, зазирнути тобі у вічі, сказати тобі, що тут добре. Добре просто до чогось торкнутися. Ось прохолодно, приємно... Покурити, випити кави. А зробити це одночасно – просто фантастика. Або малювати: знаєш, береш олівець і проводиш жирну лінію, а потім – лінію тонша, разом виходить красиво. Або коли замерзли руки, потираєш їх, дивись, це здорово, так приємно! Стільки чудових речей! Але ти не тут, це я тут. Хотів би я, щоби ти був тут. Хотів би, щоби поговорив зі мною. Тому що я друг. Companero!

Дивно, але період швидкого дорослішання у мене припав на вік від 15 до 22 років.

Брехня – це заперечення чи спотворення факту. Але що є фактом? Чи можна взагалі в умовах нашої дійсності, що неймовірно ускладнилася, говорити про факт? Чи факт є явище чи діяння, засвідчене очевидцями? Проте очевидці можуть бути упередженими, корисливими або просто неосвіченими... Факт є діянням або явищем, засвідченим у документах? Але документи можуть бути підроблені або сфабриковані... Нарешті факт є діянням або явищем, яке фіксується особисто мною. Однак мої почуття можуть бути притуплені або навіть зовсім обдурені обставинами. Таким чином виявляється, що факт як такий є дуже ефемерне, розпливчасте, недостовірне, і виникає природна потреба взагалі відмовитися від такого поняття.