час

Якщо хочеш мати дозвілля, не гай часу.

Головне — не та я, що тут лежить, а та, що сидить на краю ліжка і дивиться на мене, і та, що нині готує вечерю, і та, що возиться в гаражі з машиною чи читає книгу в бібліотеці. Все це — частки мене, вони й найголовніші. І я сьогодні зовсім не вмираю. Ніхто ніколи не вмирає, якщо у нього є діти та онуки. Я ще дуже довго житиму. І через тисячу років будуть жити на світі мої нащадки - повне місто! І вони гризтиму кислі яблука в тіні евкаліптів. Ось моя відповідь усім, хто ставить мудрі запитання.

З безчесною людиною можна бути впевненим, що вона надійде безчесно, а от за чесною потрібно весь час доглядати, як би вона чого не витворила.

А розсудливість? Це річ абсолютно протилежна. Розсудливість, що сидить у нас, зводить нанівець будь - які наші пориви, це внутрішній саботажник, який нас послаблює і паралізує, який слідкує за безумцем усередині, щоб вчасно його вгамувати, щоб його очорнити, зганьбити. Що ж таке тоді натхнення? Це миттєвий вихід із себе, незрозуміла воля до самоствердження чи саморуйнування.

Миттю - це ніщо, твоє життя - теж ніщо. Будь-який часовий проміжок менше десяти тисяч років – ніщо.

Нічого не буде розпливчасто, невизначено, безхребетно добре, коли« добре» падає з неба. Нічого не буде гаразд просто так. Нічого не утворюється так і само собою. Правда написана на воротах Бухенвальда: "Кожному своє". Кожен завжди отримає своє. Не рано, не пізно, але в найвірніший момент кожен отримає те, що він заслужив. Бреши собі чи не бреши.

Ніхто не вмирає надто рано, всі вмирають вчасно.

Нехай найкраще, що ви бачили, буде найгіршим з того, що ви побачите; Нехай миша ніколи не йде з вашого комора в сльозах; Будьте здорові до того віку, в якому настав час помирати; Нехай у вас буде стільки щастя, скільки ви бажаєте іншим.

Чоловіки завжди знаходяться між колишньою та майбутньою, бо справжнє їх не займає. Їм краще сну від ностальгії до надії, від втрати до мрії. Ми завжди затиснуті між двома відсутніми жінками.

У Нью-Йорку є така пора, коли ти відчуваєш подих осені задовго до того, як упав перший лист. Повітря стало прозорим, літо залишилося позаду, і одного ночі вперше за довгий час тобі хочеться накритися теплою ковдрою.