гроші

Ми не усвідомлюємо, наскільки мова перешкоджає комунікації, поки не втрачаємо її, наскільки вона заважає, перекриваючи собою все інше. Те решта, на яку ви змушені звертати увагу, якщо не розумієте слів. Коли приходить розуміння мови, багато що втрачається. Відтепер ви покладаєтеся на слова, а слова далеко не завжди є надійною основою.

Я вважаю суспільство не поганим, тобто таким, що піддається поліпшенню, я вважаю його абсурдним. А це зовсім інша річ... Абсурдним. Мене зачіпає зовсім не відсутність справедливості, а щось набагато глибше — неможливість погодитися із соціальною організацією, хоч би якою вона була.

А де ж тоді характер людини, її власна, ні на яку іншу не схожа натура, якщо так багато залежить від того, чи пощастило тобі чи ні? Куди дівається людина, якщо за неї каже місце? Як мало, виходить, в людині свого, даного йому від народження, і скільки в ньому від долі, від того, куди він сьогодні приїхав і що з собою привіз.

... для багато чого, що ми переживаємо, вирішальне значення має те, що воно не пов'язане з думкою про кінцівки, скоріше з відчуттям, що попереду ще багато часу.

— Ну, дослідження Ізабел про Містік Фолс... У ньому дуже багато переказів та легенд. Я тоді думав, що більшість із них — вигадка. - Ага, як та прикольна історія про вампірів.

Але ми ж завжди по-людськи ми... Тут додамо, тут зменшимо, тут у нас дурдом проголосує, тут в'язниця підтримає одноголосно, тут морг, та й студенти багато що ще здатні! А пенсіонери... Ми по селах вихором промчимося з обозом, з гуманітарною допомогою, всі як один наші будуть, чи жарт — проднабір за галочку отримати! Вони душу б за таке віддали запросто, а тут її всю не просять — розбивай траншами і раз на чотири роки торгуй собі...

Природа байдужа: покірних їй багато, але вічність не судиться, а покірності.

Беруть і просять набагато частіше, ніж дають.

Люди часто виявляються набагато розумнішими, ніж про них думаєш.

Довірливість у житті — це ще вміння не озлобитися, хоча багато довкола таких, хто може сказати чи зробити боляче.