людина

Лікарям не подобаються їхні власні ліки.

Життя це як колода карт, а я не знаю, з якою ходити.

Він міг уникнути снів, але з спогадів.

Тепер я розумію, чому люди п'ють, заливають усі проблеми. Їм настільки боляче, що просто хочуть забути.

Сир — це підступи диявола.

Собака стрибає до вас навколішки, бо любить вас; кішка - тому що їй так тепліше. (Якщо собака примоститься у Вас на колінах, це тому, що він любить вас, але якщо кішка робить те саме, то це тому, що колінах тепліше.)

У наших жилах протікає кров макак. Якби ми думали про це частіше, зрештою ми здали свої позиції. Ніякої теології, жодної метафізики — краще сказати жодних розмов, ніякої зарозумілості, ніякої пихатості...

Чим більше часу людина живе в монастирі, тим важче йому піти, оскільки сама особистість людини занурюється в це середовище: з певними емоціями, переконаннями, світоглядом, стосунками. Життя«у світі», якщо воно було, поступово забувається, стає чимось нереальним.

Просто шкода, що, дорослішаючи, люди втрачають ілюзії і не залишаються тими чарівними маленькими істотами, якими вони були у дитинстві.

Гарний і чистий баритон поплив над мостом... рівний, впевнений, без найменшого збою чи вади. Співак просто відкривав рота, лунали всі потаємні дверцята в його тілі. Він не співав – випускав душу.