людина

Кожне життя це короткий памфлет, написаний ідіотом!

Я давно помітив, що вранці час летить швидше: його можна проспати, а якщо ти навіть вчасно встанеш, то його катастрофічно не вистачає. Увечері — інша річ: час розтягується до таких розмірів, що ніколи не вдається раніше лягти спати.

Адже коли кажуть тільки очі, вони звертаються на«ти», якщо навіть губи ще жодного разу не вимовили«ви».

Я дуже швидко міняюся: моє сьогодні спростовує моє вчора. Я часто перестрибую сходи, коли піднімаюся, — цього не прощає мені жоден щабель.

Пристрасть приходить і йде, а дружба та взаєморозуміння залишаються.

Мені зустрічалися люди, які говорили, що кохалися під цю пісню [My Sweet Prince]. Але це, мабуть, найгірша з пісень для такої мети. Здуріти можна! Ви ж гадки не маєте, що діялося в моєму житті, коли я її писав. Взагалі вона про героїн і суїцид... А втім, не можна звинувачувати людей у ​​невіданні. Під мою музику вони живуть своє життя.

У чому тільки не переконують людину страх і надія.

- Ви голосували на останніх виборах? - Так, зробив таку дурість. Але не збирається повторювати її знову. Це заняття недостойно дорослої людини.

Маленькій людині ненависть необхідна як їжа і повітря, їй потрібно звинувачувати когось у своїх помилках.

Я краще буду тусуватися з компанією невдах, сидіти і курити з ними, ніж з тими, хто божеволіє від бейсболу...