людина

І ось ми сидимо. Одрі та я. І почуття незручності. Втиснулося між нами і теж сидить. — Ед, ти мій найкращий друг, — помовчавши, каже Одрі. - Угу. Ось такими словами жінка може вбити чоловіка. Ні пістолета не треба, ні кулі. Лише кілька слів. І жінка.

Жодна життєва перемога не затьмарить собою поразки в коханні.

Ми обидва вигнані людьми І кинуті у в'язницю, До нас обох справи немає І богу самому, Впіймав нас всіх в пастку гріх, Не вийти нікому.

Знаходячись у в'язниці, я знав: якщо мене випустять, я продовжу вбивати. А ще я знав, що мене ніколи не випустять.

Законодавство має бути голосом розуму, а суддя – голосом закону.

Яка людина, така його мова.

Рідна душа – це той, хто має ключі від наших замків, і до замків яких підходять наші ключі. Коли ми відчуваємо себе настільки в безпеці, що можемо відкрити наші замки, тоді наші справжні«я» виходять назустріч один одному, і ми можемо бути повністю та щиро тими, хто ми є. Тоді нас люблять такими, якими ми є, а не такими, якими ми намагаємось бути.

Дурні під час бою відволікаються на слова, а воїни цим користуються.

Мало потрапити у ворота, треба ще промахнутися повз воротаря.

Якщо ви так впевнені, що тварини призначені вам у їжу, тоді спершу вбийте самі ту істоту, чиє м'ясо хочете з'їсти. Але вбийте його своїми власними руками чи зубами, не вдаючись до допомоги ножа, кийку чи сокири.