людина

— Може, хтось розповість веселу історію, яка підходить до обіду? — Для цього обіду підійде лише сумна історія …

— Що дивного в жертві? —... це жінка. — Іноді я шкодую, що такий дар дістався саме тобі.

Минуло ще чимало часу, перш ніж ми зрозуміли, що по-справжньому небезпечно не те, що німці пишуть, а те, що могло статися з кожним з нас зовсім несподівано, як грім серед ясного неба, без попередження чи розпорядження.

Океан варто побачити лише одного разу, щоб потім нудьгувати за ним все життя.

Хтось хоче бути першим класом, а хтось хоче бути бізнес—класом. Але коли літак падає, гинуть усі.

Тупість і невігластво повинні завдавати незручностей, інакше цю тварюку хомо не виховати і не пояснити їй переваги знань.

Нам усім не вистачає трохи божевілля.

Люблю гроші? Боже мій, ні! Я обожнюю оргії, кидаюся в них стрімголов, обожнюю гральні заклади, обожнюю герань, але тільки не гроші.

Ми живемо у неймовірному, фантастичному світі, але не помічаємо цього.

Мені сумно та легко; печаль моя світла; Смуток мій сповнений тобою.