людина

Історія свободи – це історія опору.

Своє всім дороге, бо воно своє.

Останнім часом з ним стільки трапилося всякого, а від його власної волі так мало залежало, що врешті-решт він віддався на волю долі і не будував жодних планів.

- Кажуть, ти набираєш команду. — Раз про це стільки кажуть, мабуть, так і є.

Але справа в тому, що турбота про свою зовнішність - це різновид самолюбства, яке не чуже навіть найрозумнішим з людей. Воно інстинктивно тримається в душі людини настільки міцно, що не тільки солдат, що йде майже на вірну загибель, але навіть засуджений на смерть злочинець намагається привести себе до ладу і набути належного вигляду.

Знай, що найбільший діамант – це сонце. На щастя, воно сяє для всіх.

Мені дано все, щоб жити піднесеним життям. А я гину в лінощі, розпусті та мрії.

... Я був щасливий у той час, тому що знав: нехай ми не разом, вона існує. Саме собою це вже було дивом.

Здавна повелося, що жінки завідують будинком, осередком, ліжком. А ми кораблями. Ось на кораблі - вони й не пискнуть! А тут ми на їхній території.

Розлука та повернення — але чи повертаємось ми насправді? У мертвих є одна-єдина перевага перед живими, каже Ніцше: їм не доведеться більше вмирати.