людина

Схоже, старі звички не так просто вижити. Подолати героїн – це просто іграшки, порівняно з тим, щоб подолати комплекси дитинства.

Коли людина малює на своїх грудях мішень, він повинен розраховувати, що рано чи пізно хтось випустить у нього стрілу.

Ти мертвий, Карле. Ти говориш«Ні» життя. Тож ти й не живеш. Ти вигадуєш виправдання для людей навколо себе. Ти довгі роки займаєшся однією і тією самою нескінченною роботою. У тебе немає дівчини, немає жодної близької тобі людини. І ти втратив любов свого життя, тому що вона не могла бути з тим, хто не живе на повну.

Скільки зайвого болю і горя іноді приносять чесні спонукання!

... краще зараховувати себе до деяких, ніж до всіх.

Страшно втрачати своє, але ще страшніше втратити те, що ніколи твоїм не буде.

А страх іноді надає сміливості. Із двох небезпек обирають меншу...

Одного разу хтось із подруг їй сказав: ніхто тебе не зупиняє, тому що в тебе хода жінки, за якою женеться час.

В узагальненнях є щось нелюдське.

Прийшов, як життя, короткий, прощальний, тихий вечір. Кінець усьому рідному... А я хочу бути вічним! Листя в саду кривав'я і душу мені знівечить, палає мідь заходу... А я хочу бути вічним! Який цей світ прекрасний! Не задуйте свічки... Будь вічним, цей вечір, і я нехай буду вічний!