людина

Красу можна любити і просто так, як тільки красу.

– Знаєте, як у собачників? – заговорив Соломон. - "Що ви, мій песик зовсім не кусається", - вічно твердять вони. Доки раптом не доводиться визнати:«Сам не зрозумію, ніколи з ним раніше такого не було». Я просто хочу сказати, командире, що по-справжньому ніхто ні про кого нічого не знає. Ні про людину, ні про собаку. По-справжньому – ніхто.

Але він знав, що вона чекає на шосе, щоб побачити його вже здалеку. Вона чекала, як чекають жінки.

А як добре дихається свіжим ранковим повітрям! Бачите ось ту маленьку хмарку? Воно пливе, як рожеве перо гігантського фламінго. Червоний диск сонця ледве продирається вгору крізь лондонський туман. Воно світить багатьом добрим людям, які люблять вставати зранку, але навряд чи є серед них хоч один, хто поспішає по більш дивній справі, ніж ми з вами. Якою нікчемною здається людина з її жалюгідною амбіцією та мріями у присутності цих стихій!

Людина проживає три життя. Перша закінчується із втратою наївності. Друга — із втратою невинності. А третя — із втратою самого життя.

Чудового в цьому саду є лише те, що він дуже великий. Вишня народиться раз на два роки, та й ту дівати нема куди, ніхто не купує.

— Ти думаєш, я повія? - Всі ми повії, Грейс, ми просто продаємо різні частини себе.

Здається, в кожному раю відбувається те саме: хтось кусає яблуко і все летить до біса.

Скільки б ми не літали в хмарах і не кружляли над долинами почуттів, рано чи пізно доведеться спуститися на землю, щоб приготувати вечерю та помити за собою посуд.

Особи, які намагатимуться знайти у цій розповіді мотив, будуть віддані під суд; особи, які спробують знайти в ньому мораль, будуть заслані; особи, які спробують знайти в ньому сюжет, будуть розстріляні.