людина

Свою особистість не знаходять, свою особу створюють.

Мені що треба, я просити не стану, сам візьму.

Кинути курити легко. Я сам кидав разів сто.

Коли одна людина будує стіну, іншій негайно потрібно дізнатися, що знаходиться на іншому боці.

Я друзів не вибираю. Це заняття безглузде і марне. Мені набагато цікавіше вибирати овочі на ринку. Друзі – це подарунки долі.

Мушу зізнатися у жахливому своєму недоліку. Все, що я бачу, чую, відчуваю, пробую, нюхаю — для мене реальне. Я настільки довірлива іграшка своїх відчуттів, що для мене нічого нереального. Ця довірливість, стійка, як броня, зберігалася навіть тоді, коли мене били по голові, або я був п'яний, або був втягнутий у дивні пригоди, про які не варто поширюватися, або навіть під впливом кокаїну.

- Віддай мені готівку, я тобі випишу чек! - Так? Парамоша... Парамоша, ти що? Хіба в якомусь банку видадуть двадцять тисяч людині, яка прийшла без штанів?

Джей Ді: [ подумки ] Елліот та її морський біолог. Але... Між іншим, знаєте, це мене зовсім не засмучує. Еллісон: — Джей Ді, у вихідні Шон дозволить мені поплавати з дельфінами. Джей Ді: - Правда?! Здорово, сподіваюся, вони тебе не покусають. Шон: - Та розслабся, Елліот, дельфіни люблять людей. Еллісон: - А звідки у тебе на нозі той величезний шрам? Шон: - Та це мої парашутні штани все в блискавках. Я блискавкою прищемив. Еллісон: - Зрозуміло. Карла: — Ти вже їй брешеш? Чудово. Шон: Мене правда не дельфін вкусив. Карла:- А хто? Шон: - Чорний кит.

Батько зробив йому пропозицію, від якої він не зміг відмовитись. Лука Бразі тримав пістолет біля його скроні, і батько запропонував вибір: або на контракті мозок, або підпис.

Ніщо не є правда чи брехня, все залежить від кольору окулярів, через які ти дивишся на світ.