людина

— Але те саме сказав я сьогодні вранці. Дослівно. - То я відчуваю - звучить знайомо.

Що не тлумач Вольтер чи Декарт, Світ для мене – колода карт, Життя – банк: рок мечет, я граю І правила гри я до людей застосовую.

Є люди, які вміють так природно говорити найнезвичайніші речі, пропонувати найнескромніші питання у світі, що в їхніх вустах вони анітрохи не здаються дивними і з першої хвилини знайомства мають у своєму розпорядженні всякого до такої ж відвертості.

Ти не можеш так просто втекти з міста. Потрібно зробити все як треба. Вечір прощань. Ти, я і Нью-Йорк. Ти нам винен.

Інновація відрізняє лідера від наздоганяючого.

Не бідність нестерпна, а зневага. Я можу обходитися без усього, але не хочу, щоб про це знали.

Філософами не стають, отримавши гарний диплом із печатками. Філософ бачить те, що не бачать фахівці. До того ж, бачить... все. Цілком.

Що це за виверт людського серця – зневажати людину за те, що вона тебе любить.

Не було жодного процесу, лише перерахування звинувачень:«Безпосередньо винен», бо підтримував — усвідомлено чи несвідомо — кандидата з відомими ліберальними нахилами.«Винен у потуранні», оскільки постанови служби безпеки виконувались так ліниво, що виникла пряма небезпека для суспільства. Усі звинувачення одразу ж звели разом. Винен у всіх відносинах.

Ми всі самотні, і все, що нам потрібно, це той, хто зверне на нас увагу.