людина

— Ви взяли б? - Взяла б. - І носили б? - Чому не носити? — Це моє питання. Він був на дружині, коли її вбили, і я не сплю ночами. Щоночі я звинувачую себе в її смерті. Я перейшов кілька кордонів. — Хочете почути, що камінь проклятий, тоді її смерть — не ваша вина. — Якби я вірив священикам, я сповідався б і вибачився, але я вірю вам, мадам Боссуел. У мене син та бізнес, мені треба спати. - Камінь проклятий. Прокляття пропалює мені долоню.

Коли хтось у світі вимовляє«я не вірю, що феї є», десь умирає чиясь фея.

І я з часом зрозумів, що вона прекрасна, і що мене вона теж вважає прекрасним, і що, мабуть, більше нічого не потрібно.

Іноді те, що ми вважаємо мертвим, ще довго не хоче вмирати.

Свобода - це завжди свобода вибору позиції, яку людина займає, зіштовхуючись зі своєю долею.

Живи швидко, помри молодим і забери з собою в могилу стільки, скільки зумієш.

Ідеальних хлопців не існує, але завжди є один, ідеальний для тебе.

У мене постійно запитують, про що мої тексти. А я відповідаю, як і відповів би будь-який пристойний поет, якби ви наважилися просити його проаналізувати власні роботи — вони саме про те, що вам здається.

Я не хочу лише спати з тобою. Я хочу одружитись, щоб ділити з тобою все, що в тебе всередині.

Для початку ми обидва пригадали чудову пораду, яку постійно чуємо в літаках:«Спочатку надягніть кисневу маску на себе, а потім допомагайте іншим».