правда

Я був, як птах. Як птах, який може літати. Вона ходить по землі, бо їй і так добре, але якщо захоче... щойно захоче, тоді злетить.

Ніяке падіння не може тривати нескінченно, рано чи пізно людина досягає дна прірви і або гине, або намагається вибратися.

Не має значення, яка в жилах тече кров… Не має значення, хто твої батьки, та хоч сам Ваал Гал! Важливо, що в тебе всередині. У всіх нас від народження є дві руки. Дві чудові, сильні руки - їх можна опустити в безсиллі або залити по лікоть кров'ю... А можна покласти в них цілий світ.

— Де ви були так довго? І де ж дрова? - Ми не знайшли. — Ви не знайшли дров у лісі?

Навіщо потрібне мистецтво? Висловлювати потаємні думки та почуття. Якщо ти щасливий, ти не замислюючись береш яскравіші фарби. А якщо погано пообідав, на папір лягають тьмяні, похмурі кольори.

— Доброго ранку, Емі! — З великою впевненістю можу сказати, що воно не добре. - А що так? Зневоднення? Головний біль? Нудота? Сором?

— Одна людина не може стільки відчувати відразу — вона розірветься. — Якщо у тебе емоційний діапазон, як у чайної ложки, це не означає, що в нас такий самий.

У житті завжди безліч причин, щоб не робити чогось: не боротися, не ризикувати, підібгати лапки і скиснути, коли потрібно боротися і досягати. Завжди вперед! Розчарування від незробленого – найбільше розчарування.

Я згодна жити у світі, яким правлять чоловіки, доки можу бути в цьому світі жінкою.

Якщо в тебе все гаразд із шлунком, грудьми, ногами, жодні царські скарби не зможуть нічого додати.