правда

- Як ти думаєш, якщо я йому встромлю вилку в ногу, у мене будуть неприємності? — Вдамо, що це був нещасний випадок.

Вчені кажуть, що люди гірше переносять спеку, ніж холод, і щоліта я погоджуюсь із цим. Але варто прийти зими і гарненько задубнути на морозі, як моє тіло заперечує попередню угоду.

Вона веде себе дивно відколи змінила колір волосся. Напевно, їй треба перефарбуватись.

Кращі завжди згоряють першими, ті ж, чиє серце і без того випалено вщент, можуть тліти довго.

— Знаєш, чому гарна пустеля? - сказав він. — Десь у ній ховаються джерела…

— Що тут взагалі не їдять? — Так, відколи другий розмір став четвертим, а нульовим — другим. - У мене шостий. — А, старий чотирнадцятий.

Очі та голос, це дуже багато відразу. Тому, коли чую голос, опускаю очі.

— На його місці мав бути я... — Нап'єшся – будеш!

— І Боже вас збережи, — не читайте до обіду радянських газет. — Гм... Та інших же немає. — От жодних і не читайте.

— Вибач, я ще поплачу. - Правильно. Тобі треба плакати по мені, ти дуже рано мене здала. Я все прочитав.