правда

Помилка залишається помилкою, навіть якщо помиляються більшість.

— Цікаве повідомлення ти залишив мені. - Яке? -«Давай зустрінемося на задньому дворі. Принеси бавовняну нічну сорочку». Я, звичайно, надягну її для тебе, але взагалі я більше люблю піжами!

Задоволене, як немовля, що відвалилося від грудей, я спокійно можу зануритися, піти з головою в це всюдисуще, загальне, тече повз життя.

Таємниці рідко виходять назовні або розкриваються тим шляхом, що підказує нам наш страх.

По кожній найтоншій артерії пустимо поетичних вигадок феєричні кораблі.

Друг усім — нічий друг.

— Довго це ще продовжуватиметься? - Ти про що? — Це безпробудне пияцтво, нескінченні вечірки, безсистемні ставки. - Важко сказати. Спробую робити це через день.

Це ж роман - і, зрозуміло, я все вигадав! Ну, крім того, що насправді правда.

Він хотів стати буддою і став, тільки не за життя, а після смерті. Так воно ще краще. Бо смерть має бути сходинкою вгору, а не тупцюванням на місці. Якщо ти вже став буддою, то куди після цього підніматись?

- Зодіак? - Сім жертв. - Дамер? — 17. — Жах кошмарний, старий. А на вид на тебе не подумаєш. - Це " Справжній злочин ", Дін. Це хобі. - Ні. Рибалка або вишивання - це хобі. Захоплення статистикою серійних убивць - це хвороба.