саморозвиток

Злодій зарікається до першої можливості.

Досвідченим драматургам відомо, що для того, щоб визначити, чи має їхня п'єса успіх у публіки чи ні, не слід чіплятися до знайомих з розпитуваннями, чи гарна їхня п'єса, чи читати рецензії. Є простіший шлях: потрібно вирушити до каси і запитати, який збір.

Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно!

Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю – чи добровільно, чи за мобілізацією. Тримаймо стрій! Перемога буде за нами!

Наші діти рано подорослішали. Війна для них, на жаль, стала реальністю, а не історичним явищем. В останні пів року сигнали повітряної тривоги замінили шкільні дзвінки. Та Збройні сили робили і роблять все, щоб дати нашим дітям можливість жити і навчатися в Україні.

— Знаєш, що ми не подумали? - Про що? — Можна здатися владі, туди Бенедиктові не дістатись. - Здорово. Дзвони копам, скажи, що ми взяли Белладжо, і нас надійно сховають від Бенедикта, років на двадцять. Сподіваюся, Тесс і там буде поряд. — І дітлахи у тюремних робах. - Так...

Всі ми такі після тридцяти: будь-яка подія, чи зачіпає вона весь світ, чи тільки світ наших почуттів, вимагає деякої театралізації для того, щоб вона пішла нам на користь або дійшла до нас.

... Він лише тому дійшов цього висновку, що ніколи не вмів самостійно розібратися у своїх здібностях і, позбавлений керівництва, захоплювався всякою новою пропозицією, радіючи змоги позбутися важкої необхідності думати.

Ніхто з нас не знає, що він може забути і що ні. Усі ми маємо забути багато. Інакше ми з таким самим успіхом можемо залишитися тут і померти.

- Підійди і скажи йому, що він тобі подобається. Що в цьому такого? — Та що він почує!