серце

Вірне серце завжди знайде гідну нагороду.

Поступово відкрилося мені, що лінія, що розділяє добро і зло, проходить не між державами, не між класами, не між партіями — вона проходить через кожне людське серце. Лінія ця рухлива, вона коливається в нас з роками. Навіть у серці, обійнятому злом, вона утримує маленький плацдарм добра. Навіть у найдобрішому серці є невикорінний куточок зла. Відтоді я зрозумів правду усіх релігій світу: вони борються із злом в людині (у кожній людині). Не можна вигнати зовсім зло зі світу. Але можна в кожній людині його потіснити. Відтоді я зрозумів брехню усіх революцій історії: вони знищують тільки сучасних носіїв зла (а не розбираючи похапцем — і носіїв добра), саме ж зло, ще збільшеним, беруть собі в спадок.

Чому, коли ти самотній у важкі часи, таке почуття, немов серце розривається на частини?

Джерело сили лежить в серці.

Немає таких цілей, заради яких можна було б розбити серце іншої людини.

Скільки себе не вмовляй, але в серці чоловік завжди залишається мисливцем. Він може будувати міста і зводити монументи в славу своєї величі, але від своєї природи йому не втекти. Лук і стріла, прекрасні у своє простоті. Хіба може бути збігом той факт, що усі народи винайшли його незалежно один від одного? Чи це щось інше? Щось в нашій крові? Щось первісне, що прагне назовні? Зрозуміло, найскладніше в полюванні це бути МИСЛИВЦЕМ, а не ЗДОБИЧЧЮ.

Тільки правдивий розум може впоратися з брехнею та ілюзіями; тільки правдиве серце може впоратися з отрутою ненависті. З самого початку часів тьма процвітає в порожнечі, але вона завжди поступається місцем чистому світлу. Жди це світло і воно прийде...

Посміхайся, навіть якщо твоє серце болить.

Любов, яку ми маємо в наших серцях, є єдиним міфом, що ніколи не зміниться.

Що б з вами не трапилося — нічого не приймайте близько до серця. Небагато що на світі довго буває важливим.