життя

- Ти як? - На мене накинувся мертвий ведмідь! - Так саме. -... життя - кумедна штука.

Як дивно, - думала вона. — Не рахуючи останніх днів, у цьому будинку постійно жили понад сто п'ятдесят років. Він ніколи не пустував, його не продавали - їм завжди володіли мої предки. Тут росли діти, помирали старі. Будинок і сам став живим... І тепер ця раптова порожнеча та усвідомлення того, що він нікому не потрібен.

Вночі, коли ти дивитимешся на небо, ти побачиш мою зірку, ту, на якій я живу, на якій я сміюся. І ти почуєш, що всі зірки сміються. У тебе будуть зірки, які вміють сміятися!

Не смій псувати мені життя через те, що тобі не подобається твоє.

О насолода - ходити по краю! Замріть, ангели, дивіться: я граю. Розбір гріхів моїх залиште до пори, Ви оціните красу гри!

Того, чого не маєш – не втратити, що маєш – не вберегти.

Вночі я такий, яким хочу бути, а вдень... удень я такий, яким маю бути.

Життя - це нескінченна низка геморою з короткими рекламними паузами на щастя.

Страшно сказати, але немає і не було такого сукупного насильства одних людей над іншими, яке б не вироблялося в ім'я патріотизму. В ім'я патріотизму воювали росіяни з французами, французи з росіянами, і в ім'я патріотизму тепер готуються росіяни з французами воювати проти німців, і в ім'я патріотизму готуються тепер німці — воювати на два фронти. Але не лише війни, — в ім'я патріотизму росіяни душать поляків та німці слов'ян; в ім'япатріотизму комунари вбивали версальців та версальці – комунарів.

Якщо його звинувачувати у смерті Сари, виникне безліч непотрібних питань. Чи, ти думаєш, йому варто було розповісти своїй мамі, що він перевертень?