життя

Я волію малювати людські очі, а не собори, тому що в очах є щось таке, чого в соборах не знайдеш... людська душа.

Те, що молодь знаходила і мала знаходити зовні, людина післяполуденного періоду повинна знайти в собі.

Отак воно буває: живеш своїм життям, і, здавалося б, тобі нічого не треба, що в тебе все є. Але коли зустрічаєш її — тут замислюєшся: чорт... і як я раніше жив без неї?

- Ну і ну! Подивися, хто там зі своєю улюбленою тітонькою. Там, серед натовпу, прогулювався Олів'є, обхопивши за талію надзвичайно привабливу блондинку, якій ніяк не могло бути понад двадцять п'ять років. - Я вже з цим стикався. У них тут справді дуже молоді тітоньки. Напевно, вся річ у середземноморському кліматі.

- Чому Господь не вражає зло? Чому не знищить його до того, як воно пустить коріння? — Може, Він хоче, щоб ми доглядали сад.

— У тебе два чоловіки, а в мене жодного! - Формально в мене один чоловік. — Але ж всього було два! — А ще я мав дві пари туфель. Дуже практичне.

Втім, мені здається, зображати з себе необізнаного трохи нечесно. Поводжуся прямо як дорослий. Може, звичайно, це лише мої проблеми, засновані на особистому досвіді, але в юності мені завжди здавалося, що краще вже вдавати, що чогось не знаєш, ніж щось знаєш.

Чому настрій жінки змінюється швидше, ніж погода?

У її посмішці - сонця світло. Найменшим жестом, ганьбою погляду Блаженство раю, муки пекла Суліт вона душі моєї.

Хто б не увійшов у двері, це завжди не той, кого хотілося б бачити, але надія залишається.