життя

— Знаєте, що зроблю? Я влаштую вечірку, покличу всіх мешканців, саджу їх і поясню, що я не поганий, я не жмот, я просто людина, яка має свої переконання, людина з принципами, я принциповий! — Весела буде вечірка...

Краще від горілки померти, ніж від нудьги!

— Ти, кохання моє, маєш залишитися тут. Якщо ми падемо, ти відбудеш у Франкію. - Без тебе ні за що! — Ти маєш зберегти та захистити наших дітей. Для мене не буде іншої країни, окрім Англії. Інший дружини, крім Ельсвіт.

Рубльовка - це російський Беверлі-Хіллз.

— Є люди, яких надто поважають, щоб обманювати, навіть заради їхнього порятунку.

Багато жінок чомусь думають, що народити дитину і стати матір'ю — одне й те саме. З тим самим успіхом можна було б сказати, що те саме — мати рояль і бути піаністом.

Хочу відмовитись від того, що я є, вислизнути з себе, скинути все, як змія скидає стару шкіру.

У сорок років, хоч ти ще не обдер і, як виноградна лоза, гнешся, та не ламаєшся, м'язи вже не ті.

Коли я був маленьким, я хотів вирости та стати книгою. Чи не письменником, а книгою. Людей можна вбивати, як мурах. І письменників не так уже й важко вбити. Але книга!... Навіть якщо її систематично знищуватимуть, є шанс, що якийсь один екземпляр уціліє і, забутий, житиме вічно і нечутно на полицях якоїсь віддаленої бібліотеки в Рейк'явіку, у Вальядоліді, у Ванкувері.

Від чого вмирають блазні? Від образи, петлі та саркоми, Від ножа, Від зневаги знайомих, Від темряви, що впала з небес. Від чого вмирають блазні? Від сліпої уваги Фортуни. Рвуться нерви, як старі струни, Рвуться життів гнилі полотна. Від чого вмирають блазні? Від смертельної отрути в кефірі, Від туги, Від бодяги в ефірі, Від худоби, що перейшли на«ти», Тому, що зів'яли квіти, Тому, що стає пізно Довгти себе. Вмирають серйозно, Лбом у тирсу, Як падають зірки... А живуть - а живуть, як блазні.