життя

Не можна заплатити за те, що немає ціни. Дехто стверджує, ніби кожна, абсолютно кожна річ у світі має свою ціну. Це неправда. Є речі, які не мають ціни, вони безцінні. Їх найпростіше дізнатися: варто лише їх втратити, і все вони вже втрачені назавжди.

А якщо завтра не буде? Сьогодні, наприклад, його не було!

Черги бувають різні: тихі та інтелігентні черги за книгами, галасливі та горласті — за горілкою, скорботні черги у лікарнях чи нервові, істеричні за квитками на вокзалі. У черзі до овочевого кіоску обговорювали нещодавнє вбивство у лісосмузі біля станції.

Твої страждання доводять, що ти залишаєшся людиною! Біль — доля людська...

Підвести підсумок життя деяких людей дуже просто — це життя все одно що стукіт дверей, що грюкнули, або кашель, що пролунав на темній вулиці. Ви виглядаєте у вікно, а вулиця порожня. Той, хто кашлянув, уже зник. Є люди, які доживають до тридцяти, до сорока років, але вони нічим не привертають до себе уваги, їх життя проходять непомітно, невидимо, швидко догоряють, як свічки.

Світ кишів батьками — отже, стражданнями; кишів матерями — отже, збоченнями всіх сортів, від садизму до цнотливості; кишів братами, сестрами, дядьками, тітками — кишів божевіллям та самогубствами.

Пес на ланцюзі не заблукає, але й нікуди не приведе.

Краще любити та втратити, ніж зовсім не любити.

Я у відповіді за те, як я змушую глядачів почуватися, і мені хочеться, щоб вони відчували себе незатишно.

— Вас ще не катували? — Ні, але мене били. - Цього замало. Потрібно пройти моральні тортури.