життя

Це дощі. Ми дихаємо водою. Але ми не риби, ми або помремо, або підемо звідси. — Він серйозно й сумно дивився на Віктора. — А дощ падатиме на порожнє місто, розмиваючи мостові, сочиться крізь гнилі дахи... Потім змиє все, розчинить місто в первісній землі, але не зупиниться, а падатиме і падатиме... — Апокаліпсис, — промовив Віктор, щоб що -небудь сказати. — Так, апокаліпсис... Падатиме і падатиме, а потім земля насититься, і зійде новий посів, яких раніше не бувало, і не буде кукіль серед суцільних злаків. Але не буде і нас, щоб насолодитися новим всесвітом.

Нині без мови не можна. Пропадеш відразу: або з тебе шапку зроблять, або комір, або просто килимок для ніг.

Люди не народжуються зламаними. Все починається зі пристрасті та прагнення, поки не трапляється щось, що розбиває їх ілюзії.

Талант розвивається з почуття любові до справи, можливо, навіть, що талант — по суті його — і є любов до справи, до процесу роботи.

Якщо у тебе перо в дупі, це ще не означає, що ти павич. (Від того, що ти засунув у сраку перо, ти ще не став павичем.)

Говорити легко напрочуд важко.

— А сьогодні ми їм покажемо фокус. Допоможеш? — Ти вже такий фокус показав, 156«Жорстоке поводження з дітьми» до трьох років ще плюс до втечі.

Перший пункт місцевої пам'ятки для самогубців говорив:«Встань прямо перед темним провулком на тлі яскравого неба».

Хочеш знайти дорогу? Роздави підбором компас і довірся серцю.

Той, хто вміє ходити, не залишає слідів. Хто вміє говорити нікого не зачепить словом.