життя

Деякі вчені думають, що коли розширення [Всесвіту] зміниться стисненням, коли спектри далеких галактик набудуть блакитного зміщення, станеться інверсія причинності і слідство передуватиме причині.

— Друзі мої, і в трагічних кінцях є своя велич. Вони змушують задуматися тих, що залишилися живими. — Що тут величного? Соромно вбивати героїв, щоб зворушити холодних і розворушити байдужих.

Німці в таких розмірах не крадуть, їм дивно, що можна так беззавітно красти. Нам теж дивно, але крадемо.

Міцкевич каже, що в травні одна мить чарівніша за цілий тиждень восени.

Всі шукають і не знаходять причини, через яку почалася війна. Їхні пошуки марні, причину цю вони не знайдуть. Війна почалася не з якоїсь однієї причини, війна почалася з усіх причин одразу.

Істинно віруючий подібний до бджоли: він не споживає нічого, крім доброго, і не віддає нічого, крім доброго.

Сотні офіцерів, готових до будь-чого, але не до абсолютного ідіотства, продовжували шалено аплодувати, намагаючись не дивитися один одному в очі. Всі були вражені тупістю, черствістю, сірістю, абсолютною нелюдською безсердечністю дурного, розбещеного владою, як борів, що заївся чиновника.

Дорослі – майже всі дорослі – вважають, що дітей треба захищати від правди. Ось вони і брешуть, коли йдеться про такі речі, яких вони самі зазвичай бояться: секс, наркотики, релігія, кохання, ненависть, мова, погода... Адже їм відчайдушно хочеться вірити, що діти ростуть у чистоті та невинності. Люди брешуть не для того, щоб забезпечити дитині безтурботне життя, а для того, щоб дорослі могли зберігати душевний спокій.

Розлуку в усьому бачу: вона в очах твоїх сумних. Розлуку по всьому я чую: твій голос слабший і глуше. Розлуку по всьому вдихаю: ти пахнеш скошеним лугом. Розлуку в усьому відчуваю: твої знесилені руки. У всьому передчую близькість розлуки, розлуки, розлуки.

— Іноді, побачивши когось на відстані, починаєш фантазувати. А побачивши його поряд із собою, раптом починаєш шкодувати про все.