життя

Чим важче випробування, тим більша потім нагорода.

Не забувай, що ти не самотній: І в найважчі хвилини поряд з тобою — Бог.

Занурившись у цинізм, ти вже не зможеш його позбутися, у тебе не залишається ніяких ідеалів, тобі начхати на все, крім болю.

— Радий познайомитись, Доктор Беннер. Ваша робота про зіткнення анти—електронів прекрасна. І я тягнуся, як ви вмієте, втрачаючи контроль, ставати величезним зеленим монстром. — Дякую!

Вибач, що перериваю тебе, Бобо, але в мене до тебе важливе питання. Скажи, коли ти народився, я маю на увазі, коли ти відпочкувався від Сатани, він хоча б обійняв тебе, так, по—батьківському, перш ніж відправити тебе сіяти зло на Землю?

Простота – суть будь—якого гарного плану.

... Якось вони цілий день, починаючи з полудня, харчувалися здоровою їжею. Вердикт був такий: можна запросто і дуже добре прожити на здоровій їжі, якщо заздалегідь щільно поснідати.

Розум — це не те щоб здатність думати ; ця здатність буває розвинена і в патологічних дурнів; скоріше, це здатність додумувати.

Високо—високо, вище за гори, нижче зірок, над річкою, над ставком, над дорогою летіла Сесі. Невидима, як юні весняні вітри, свіжа, як дихання конюшини на сутінкових луках... Вона ширяла в горлинках, м'яких, як білий горностай, відпочивала в деревах і жила в квітах, відлітаючи з пелюстками від найлегшого подиху. Вона сиділа в прохолодній, як м'ята, лимонно—зеленій поряд із блискучою калюжею. Вона бігла в кудлатому псі і голосно гавкала, щоб почути, як між коморами вдалині метається луна. Вона жила в ніжній квітневій траві, у чистій, як сльоза, волозі, яка випаровувалась із пахнучого мускусом грунту.

Кінець весни не означає, що почалося літо.