А якщо не віддавала команди, то читала мені настанови на кшталт:«Говори, але не надто багато. Смійся, але не надто голосно». Найбільше мені сподобалося таке:«Якщо він нижчий за тебе зростанням, сутулься».
Ти почуватимешся чужим, де б ти не був. Це почуття не пройде. І будь обережний - ні з ким не зближайся, це завжди погано закінчується. Чи бачиш, минуле не хоче, щоб його змінювали. Деколи навіть можна відчути, як воно пручається. Серйозно! Чим ближче до того, щоб щось змінити... Це важко описати, але... ти зрозумієш. Якщо зробиш щось серйозне, якщо матимеш минуле, то минуле поимеет тебе.
- А-а-а, за що мені ці муки?! - Заголосила Поліна, отримавши довгоочікувану розвагу. - Ну Де-е-енька! Відпусти мене! Я більше не бу-у-уду! - Будеш, - впевнено заперечив кіборг, не зменшуючи кроку. - Гей, ти свій детектор хоч колись відключаєш?! - Він вимкнений. – Тоді чому ти мені не віриш? – Тому що для цього треба відключити мозок.