Ернест Хемінгуей

Подорожуй лише з тими, кого любиш.

Я чомусь не люблю, коли мене будить хтось інший. Наче я гірший за нього.

Був тут один приїжджий з Нью-Йорка, він жив у готелі, але майже весь день тинявся тут, у мене. Так він тільки про те й казав, як він збирається накласти на себе руки. Підлога зими всім тут настрій псував. Констебль попереджав його, що самогубство є протизаконним. Я просив констебля, нехай скаже йому, що розмови про самогубство також протизаконні.

Вітер - він уже напевно нам друг, - подумав він, а потім додав: - Втім, не завжди. І величезне море - воно також повне і наших друзів, і наших ворогів.

- Хто тобі все це дав? — Мартіне, хазяїн ресторану. — Треба йому подякувати. — Я йому подякував, — сказав хлопчик, — ти вже не турбуйся. — Дам йому найм'ясистішу частину великої риби, — сказав старий. — Він допомагає нам не вперше? - Ні, не перший. — Тоді однієї м'ясистої частини буде замало. Він нам зробив багато добра.

Я люблю спати. Моє життя має тенденцію розпадатися на частини, коли я прокидаюся, чи знаєте.

…Я намагаюся не брати в борг. Спочатку просиш у борг, потім просиш милостиню.

... вдаючись до брехні тільки заради того, щоб втішити його, я зрозумів, що говорю правду.

Як добре, що нам не доводиться вбивати зірки! Уяви собі: людина щодня намагається вбити місяць! А місяць від нього тікає. Ну, а якби людині довелося б щодня полювати за сонцем? Ні, що не кажи, нам ще пощастило, — подумав він.

Якщо ти збрехав і зрадив комусь, то зробиш це знову. Якщо з тобою міг хтось так зробити одного разу, то й інший так зробить.