Позитивні цитати

Та хіба після одного щастя буває інше, потім третє, таке саме?

Нахабство - друге щастя. Перше, це коли за неї по вухах не надавали.

Є сутінки душі в кольорі років, Між радістю і горем напівсвітло; Тисне серце несвідома туга ; Життя ненависне, але й смерть тяжка.

Це справжнє щастя — зустріти когось, кому можеш розкрити душу і хто приймає тебе таким, яким ти є. Я дуже довго чекав цього дня, щоб стати чимось більшим, ніж я є. І з Беллою я відчуваю, що близький до цього. Скільки б часу ми не провели разом, мені завжди буде мало. Давай почнемо з вічності?

Бути коханим, на твою думку, таке ж щастя, як любити, і досить на все життя, якщо раз досяг його. Але чому ж не любити й самому! Чому не любити? Чи не любиться. Ні, коханим бути - нещастя, нещастя, коли відчуваєш, що винен, тому що не даєш того ж і не можеш дати.

Андрій був з нею ласкавим, називав кровиночкою, вони спочатку і не думали про дітлахів, просто жили один біля одного, насолоджуючись своєю близькістю, і тільки. Дитина могла б цьому щастю навіть завадити. Але потім якось поволі, тишком-нишком, тому що з'явилася небезпека порушення споконвічного порядку сімейної маєти, виникла звідкись тривога те, чого спочатку уникали і боялися, тепер почали чатувати — буде чи не буде? Минали місяці, нічого не змінювалося, і тоді очікування переросло в нетерпіння, потім — у страх.

До людей рано чи пізно завжди приходить щастя.

Якщо щастя іншого ти ставиш вище за своє, це і є любов.

Своє щастя люди руйнують самі, причому вперто, як мурахи. Сторонні сили якщо й заважають їм, то дуже рідко. Навіщо робити чужу роботу, коли без них все буде зроблено?

Я хотів би допомогти всім: євреям, християнам, чорним, білим. Усі ми хочемо допомагати одне одному. Ми так влаштовані. Хочемо жити щастям інших, не їхніми стражданнями. Ми не хочемо ні ненавидіти, ні зневажати. Є місце для кожного. Земля багата і може нагодувати всіх. Життя може бути вільним і прекрасним, але ми збилися з шляху. Жадібність отруїла душі людей, спорудила бар'єри ненависті, призвела нас до страждань і кровопролиття. Ми набрали швидкість, але замкнулися у собі. Машини дають достаток, залишаючи у злиднях. Знання зробили нас цинічними, а майстерністьжорсткими. Ми багато думаємо та мало відчуваємо. Нам потрібні не машини, а людяність. Нам не вистачає майстерності, але ще більше доброти. Без них у житті панує жорстокість і придушується воля. У вас влада для створення щастя! Ви здатні дати цьому життю свободу і красу, зробити її чудовим захопленням.