Із достатків своїх я брав собі для прожитку лише те, що необхідне звичайній людині — задовольнявся халатом, який захищав мене від спеки та холоду, і невибагливою їжею. Решту ж я витрачав на спілкування з народом, на харчування служників і домочадців. А те, що залишалося після витрат на їжу та на виконання різних обов’язків, я віддавав на благодійні справи.
Кожен влаштований по-своєму, і немає людини, що була би закінченим лиходієм. Немає й таких, хто сполучив би в собі всі гідності: красу, стриманість, розум, смак і вірність. Кожен гарний по-своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще.
У мене є теорія, ґрунтована на унікальній людській рисі. Я вважаю, що ти не міг бути стертий повністю, тому що люди, яким ти не байдужий, не змогли відпустити тебе. А ти не зміг відпустити їх. Я вірю...Ви називаєте це любов.