Шерлок Холмс

— Сказати тобі те, що ти вже знаєш? - Ні, доведи, що це відомо тобі.

-...Ми повинні йти, Холмсе. - Звичайно, йдіть. - А ви? – А я помилуюсь тут видами. На самоті. – У горах одному небезпечно. – Не більше, ніж скрізь у нашому недосконалому світі.

— Він пропонував гроші за шпигунство за мною? - Так... - Ти взяв? - Ні... - Шкода, ми могли б поділити їх, подумай наступного разу...

— Тут сліди кінчаються. Незрозуміло, куди вони пішли далі. Зрештою, це нічого не дає. — Ви маєте рацію, Андерсен. Нічого. Крім розміру взуття, зростання, ходи та швидкості ходьби!

- У тебе був секс? - З чого ти взяла? - Почула. В мене був. - Як це відбулося? - Випадкова необережність. Це так тішить. Недбалих людей легко зламати. — Виходить, він не погоджувався? - Він? - Вона? — Не звернула уваги у пориві пристрасті.

Саллі зайшла до тебе мило поговорити, а потім випадково затрималася... і драїла підлогу в тебе всю ніч , судячи з стану її колін.

Інтуїція — не дрібниця. Це обробка даних настільки швидка, що її розум не сприймає.

- Привіт, Грегу. ... - Це Ви придумали собі прізвисько Грег? – Це його ім'я … – Чесно? - Так. Хоч би раз поцікавилися.

— Самогубство, це очевидно. — Це єдина версія з огляду на всі факти. - Нісенітниця! Це можлива версія з огляду на певні факти. Вона влаштовує вас, і ви ігноруєте все, що не підкоряється цій гіпотезі.

Краса – прокляття світу. Вона не дає нам побачити справжніх монстрів. (Краса - це тільки породження дитячих вражень і прикладів для наслідування.)