Надприродне

— Є якісь припущення? – Якщо чесно, у мене ціла теорія … – Давай, пали. — Я тут подумав про казки... — Яка чарівність! І часто ти про них думаєш?

— Навіщо ти впала? Чому захотіла бути однією з нас? - Ти це не всерйоз. - Ні? Купа жалюгідних виродків, розгублених, зляканих, тільки й думок - пожерти та на сортир. - Не знаю. Є ще відданість, вміння прощати, любов. - Біль. - Шоколадний торт. - Почуття провини. - Секс. - Так, тут твоя взяла.

- Професор Ренфілд? ФБР. - Просто Донателло. Мене назвали на його честь. — На честь … Черепашки-ніндзя? — На честь … Скульптора доби відродження.

- А ти з мамою не сваришся? - Не було можливості, мама померла, коли я був немовлям. - Вибач, я не хотіла. - Нічого... ми потім з нею поспілкувалися. І, так, стосунки у нас добрі. - Що? - З нашою роботою - смерть не завжди кінець.

У пекло і назад? Та ти щасливий гад.

— А чи можна мені ще пива? — Ні, тільки кави, п'яничка. — А кави з лікерчиком?

- Ми - люди. А коли людям щось дуже треба, вони брешуть. - Чому? — Наприклад, так можна стати президентом.

- Ти виставляєш Місяць?! — Так, пекло зажадало на неї свої права. По-твоєму, хлопець на ім'я Базз міг полетіти в космос, не здійснивши угоди?

Я все забуваю про ваше з Кроулі літо кохання.

Забери, будь ласка, у мене алергія на ножі.