Фільм

- Груди вперед! - Груди? Ви мені лестите, Віро. - Вам все лестять.

- Тепер іди застібай. — Ну ось... — На всі пряжки. — Вони близько... — Бантик не треба.

Я не роздивився тебе, коли ти була поряд. Тепер, коли тебе нема, я бачу тебе всюди.

Знаєш, я не можу зрозуміти цього хлопця. Іноді це просто. Ти розумієш це за його краваткою або за книгами, які він читає чи не читає. І ти знаєш, знаєш, що це скінчиться. І ти просто залишаєш усе, як є і чекаєш. І нічого, можна жити. А з цим хлопцем...

- Мені тут наснився дивний сон, поки я летів... - Дай вгадаю, ти був пряжкою на ремені безпеки. Ні , я знаю, ти був лопатою в одному з вентиляторів у салоні, яку я ніколи не могла відключити. — Ні, ні ... Я був я, а ти була ти. Стояла як зараз, у цій кімнаті, ідеальна. І я обійняв тебе по-чоловічому і природно... Ось так. І я сказав: "Рози Данн, ти підеш зі мною на танці?" — Краще пізно, ніж ніколи.

Час звільнити твій розум. Але я можу лише вказати двері. Ти сам маєш вийти на волю.

Мавпами не займаюся. Мені давайте тигра, лева, цього... леопарда. В крайньому випадку можу взятися за крокодила.

Містер Андерсон, із поверненням. Нам вас не вистачало.

— Як же мене... ненавидять... ці люди... Я відчуваю, як бджоли жалять мене. — У нас немає ненависті до тебе... Ти не відчуваєш...? Ти можеш це відчути?

Ідіть. Вас я не віддам, І не просіть, не дочекаєтесь. Ви тут зі мною залишаєтеся. А я... я з Вами буду там.