Фільм

— З тобою завжди найманець? - Ні. Зазвичай їх зі мною двоє.

Тебе тягне до зір, але тягар проблем не дає тобі відірватися від землі.

- Де Моніка? - Прикрашає будинок до вечірки з нагоди дня народження Рейчел. - І ти їй не допомагаєш? — Я намагався, але виявилося, що співання пісні«Я виживу» (I will survive) моїм голосом їй не допомагає.

— Зброя, наркотики? — Ні, дякую.

- Чому немає корсета? І панчоха теж... — Мені неприємно в них. — Існують норми одягу. - А хто їх встановлює? Якби норми наказували вплітати у волосся живу оселедець, дотримувалася б ти їх? - Алісо!

У бізнесі щодня — це новий день і новий початок.

- Ментів треба кінчати! - У вас якась манія з'явилася з віком - кінчати! Консенсус треба шукати, консенсусу! - Правильно! Знайти консенсус та ногами його, ногами!

— Ви ж дозволяєте розлучатися королям. — Ну, королям, в особливих випадках, як виняток, коли це потрібно, скажімо, для продовження роду. — Для продовження роду потрібне зовсім інше.

Померти від старості чесно, від хвороби логічно, але так… Що я можу вдіяти? Нічого! Я тільки хочу, щоб моя мама не страждала занадто сильно, враховуючи її хворе серце, новина вб'є її. Ось так доля, вижити на війні та померти на цьому зраному балконі.

— О котрій годині ви пішли зі студії? — Ми закінчили о шостій, і я пішла додому. Я приготувала ванну, налила келих вина, увімкнула музику, потім вислизнула з шовкового халатика і піна покрила кожен сантиметр мого тіла. — Вау... — А ви, містере Хастінкс? - Аналогічно. — Теж приймали ванну з піною? - Ні, пішов відразу після зйомок.