людина

Так, сер, я все це обдумав, і Том теж, і все одно ніяк не розібратися, чому людина не чує свого хропіння.

Немає страшнішого за ворога, ніж невидимі тіні.

Вона сумувала за Томасом. Вимкнула всі навколишні звуки і просто насолоджувалася. Приголомшливий стан - тобі когось не вистачає. Все життя вона сподівалася, що колись вона його зазнає. І зараз вона має, це почуття.

Розлучатися треба так, ніби завтра зустрінемося, а зустрічатись — ніби не бачилися сто років.

Потреба один в одному змушує виявляти людину чудеса терпимості. Навіть кохання на це не завжди здатне.

Діти, з їхньою природною схильністю до стадності, із задоволенням марширували під партійні гімни і легко засвоювали більшовицькі мрії про швидку побудову комуністичного раю.

Ви колись відчували справжню спрагу? Ви відкриваєте пакет молока, і ллєте його собі в рот. А воно виявляється прокислим. Ось це сталося у мене всередині. Назавжди.

Справа не в тому, що ти знаєш, справа все в тому, чого не знають інші.

Кожна моя думка – про тебе, весь мій день, від ранкового купання до нічного крему навколо очей – це все для тебе, щоб ти пишався, що я гарна. Навіть ці безглузді слова, які я пишу в ті дні, коли ми не зустрічаємося, нанизую одне за одним на ниточку, як гриби для сушіння… навіть слова я пишу, тому що тебе вони радують. І одяг… Чи не думаєш ти серйозно, що я завжди розгулюю у вечірній сукні з ірисами в руках? Тільки щоб розважити тебе дивними вбраннями, душа моя.

— Справа в тому, що якщо ти відрізняєш добро від зла, то просто не можеш вибрати зло. Це не вийде: вибрати зло і продовжувати жити, як ні в чому не бувало.