Книга / твір

Я був би радий спілкуванню навіть із небезпечним противником, аби не розмовляти самому із собою. Не тому, що співрозмовник - ніякий, а тому що прокручувати в голові одні й ті ж спостереження, що іноді обзаводяться (або ж втрачають їх) гіпотезами, які пояснюють все або зовсім нічого, - справа невдячна. Після години посиленої роботи мозок починає натужно рипіти і недобрим словом поминати свого настирливого господаря. Простіше кажучи: перенапружується.

... ми ніколи не маємо чіткого уявлення про людину, яку любимо. Інакше ми б, мабуть, не так легко закохувалися. У мене є підозра, що його Джун насправді не існує, — у сенсі він сам її створив, з порожньої раковини.

Історія має звичку змінювати людей, які уявляють, що вони змінюють її.

... боягузтво, безсумнівно, одна з найстрашніших вад. Ні, філософе, я тобі заперечую. Це найстрашніша вада.

Настане час зрозуміти - зрозумієш.

Жодних питань. Все ясно. Я її люблю.

Які найхарактерніші якості екстравертів? Вони заряджаються енергією від зовнішнього світу — від дій, людей, місць та речей... Тривалі періоди бездіяльності, внутрішнього споглядання, чи самотності, чи спілкування лише з однією людиною позбавляють їх відчуття сенсу життя …. Інтроверти подібні до електричної батареї з підзарядкою. Їм необхідно періодично зупинятися, переставати витрачати енергію та відпочивати, щоб зарядитись знову. Саме можливість зарядитися та забезпечує інтровертам менш збуджуюча обстановка. У ньому вони відновлюють енергію. Така їхня природна екологічна ніша.

Ті, хто вбиває себе, ніколи не думають про тих, хто лишається.

Взяти відпустку – не означає втекти. Спокій — це не означає самотність.

Тільки почни турбуватися, причин для занепокоєння не оберешся.