Книга / твір

Легковажно непроникливі люди, і людина в іншому каптані здається їм іншою людиною.

У людей тепер немає часу одне для одного.

Чим складніше і занедбане становище, тим простіше з нього вихід.

Нещастя подібні до сильного вітру. Я не маю на увазі, що він збиває нас із наміченого шляху. Він зриває з нас одяг, і ми залишаємось такими, якими насправді є, а не такими, якими хотіли б здаватися.

- Це неймовірно, - сказала баронеса, - мати півмільйонний секретний фонд і бути настільки необізнаним! — Повірте, баронеса,— відповів Люсьєн,— що якби я мав півмільйона, я вжив би його на щось інше, а не на збирання відомостей про графа Монте-Крісто.

— На що ти встиг перетворитись, чудовисько? На тебе неможливо дивитись без сліз! — Якщо на мене неможливо дивитися без сліз, то я перетворився на цибулю. Логічно?

Від занепокоєння ще ніхто не вмирав, а ось безшабашність — інша справа. Ми посіяли насіння — дай їм прорости.

— Значить, наші неприємності ще не скінчилися... — Більше того, вони ще до ладу не почалися.

Може, саме тому, що я настільки ненавиджу те, що прийнято називати суттю життя, я так люблю життя у всіх його проявах.

Багато хто з нинішнього покоління не любить сидіти на місці. Усі кудись поспішають, поспішають, прагнуть чогось досягти, намагаються змінити, хоча здебільшого самі не знають, чого хочуть... Таких людей, як ви, я називаю«шукачі вітру». Ви сліпо женетеся за ним, але що робитимете, коли знайдете? Ніхто з вас не думає, куди заведе той пошук. Ти можеш знайти зовсім не те, що шукаєш, і замість того, щоб упіймати вітер Хаосу, потрапиш у бурю. Чи готовий ти зустрітися з нею віч-на-віч?