правда

Сьогодення — дитя минулого, і завжди слід розібратися у минулому учасників драми, дізнатися, хто вони насправді, ким хочуть здаватися, що вони про себе говорять і що хочуть, щоб про них думали.

Деймон має рису. Він ніколи не злиться. Він зводить рахунки. (У цьому весь Деймон. Він не сердиться, він... просто мститься.)

Щойно ти приділяєш якусь особливу увагу чоловікові — будь-якому чоловікові, — щойно стаєш доступною та досяжною, він одразу нахабніє і починає вважати, що ти йому щось винна.

Ніщо немає значення.

Іноді мислення схоже на розмову з іншою людиною, але ця людина теж ти.

Відомі люди йдуть помітніше за інших у невідомість…

Слухайте. Чуєте шум вітру? Чуєте, як співають птахи? Це треба СЛУХАТИ. Перестаньте думати. Знаєте, як вода заповнює чашку? Вона приймає форму цієї чашки. Треба ні про що не думати. Треба стати НІЧИМ.

Том сказав мені, що мовчати за таких обставин дуже важко і що якби ми зараз розповіли все, що ми знаємо, то стали б героями, але ще більш героїчно зберігати мовчання, – може, тільки двоє хлопчаків з мільйона здатні на це.

— Я не п'ю, я більше не курю і я ніколи не зраджувала чоловікові, бо в мене його ніколи не було. — То що ж, значить, у вас зовсім немає вад? — Загалом, ні. Правда, у мене велика дупа і я іноді трошки прибріхую...

Якщо дуже хочеш щось дізнатися, плати свою ціну.