Серіал

Я ненавиджу тебе, бо інакше я тебе любила б. А кохання — це слабкість. Я ніколи більше не буду слабкою.

Ви ж знаєте нас, творчих людей, нам аби не працювати.

- У тебе велике серце. - Яке щойно розбили! Чи трапляється таке з кимось у вашій країні? — Звичайно, ні. Ми або живемо довго та щасливо, або вмираємо від страшних чарів.

Мені не потрібні домашні тварини. У мене і так є щось набридне і пухнасте, яке помре, якщо про нього не дбати. Це ти.

Чи любила я його? Чи я просто звикла до болю, до вишуканого болю очікування чогось недосяжного?

- Ні, докторе Кокс, ви самі зробите всю свою роботу! А коли зробите, я подумаю — назвати вам пів дитини чи ні. - Барбі, таке відчуття, що ти нарешті зробила операцію і вставила собі хребет.

Яка значущість факту, що колись хтось лапав тебе за дупу, а тепер ні? Це означає, що дехто великий брехун!

— Вина — це, мабуть, погано, коли люди страждають від того, чого не змінити. — Або, може, вона спонукає вчинити правильно наступного разу.

— Боже, у КДВ це було набагато простіше. - "КДВ"? - Моє дослідження. І фільм. До речі, там Хенкс — національне надбання. І фільм, хоча Том Хенкс крутіший. - Твоє дослідження - це подивитися "Код Да Вінчі"? - І продовження.

Джордж Бернард Шоу якось сказав: "У житті є дві трагедії: Перша - це втратити пристрасть у своєму серці, друга знову знайти його". Схоже Шоу кілька разів розбивали серце... Походу Шоу був тупицею, трагедії бувають, що ж тепер здаватися? Піти? Ні! Коли твоє серце розбите — треба боротися за те, щоб залишитися живим. Так треба! І цей біль і є життя - страх, неспокій, нерозуміння того, що на тебе чекає краще майбутнєі за нього треба боротися... Шоу мав рацію. Коли ми прагнемо того, що покращить наше життя: гроші, популярність, слава — ми забуваємо про головне. Про прості речі, такі як дружба, сім'я, любов. Про те, що в нас уже є... Так, втратити пристрасть — це трагедія, але знайти її знову це все, про що ти можеш мріяти... Моя мрія збулася, і якщо це трагедія, то нехай так... нікому її не віддам...