Серіал

Ми шануємо мертвих за той світ, який успадкували. Однак якщо ми дозволимо мертвим правити цим світом, то самі будемо знищені.

Призовний поклик сирени-мінетниці робить із мужика ганчірку. Таким шантажем баби та одружують на собі!

Усі ми переживаємо те, що не хотіли б.

Так, я бачив Нейтана у душі. Тепер зрозуміло, чому ти його покинула.

- Цьому навчають у першому класі, як можна цього не знати! — Якщо я й знав, то вилучив. - Вилучив? — Це [показує на голову] — мій жорсткий диск, де доцільно зберігати лише те, що корисне. Справді корисно. Люди, як правило, забивають його всяким сміттям, яке заважає знайти необхідне.

Що більше речі змінюються, то більше вони залишаються колишніми.

— Мабуть, час розпочати найнеприємнішу частину мого візиту. - Яку? - Піти, не вбивши вас.

- Але сьогодні доктор Келсо сказав нам, що... - Тихо, тихо, тихо... Я не хочу чути ні про що, що вимовив цей чоловік, крім, звичайно:«О Боже мій! Я вмираю! Я рухаюсь до світла! Ой, світло! Що це? Якась помилка! Я ж у пеклі! Привіт Гітлер! Привіт, Муссоліні! Ой, капітане Кенгуру! Як дивно! Що він тут робить?

- Все, Шерлок! Готовишся працювати — подзвони. Я виводжу Мері додому. - Що що? — Мері веде мене додому. - Ось так краще.

Якби емоції змушували нас поводитися раціонально, вони б не були емоціями.