час

Мені здається, що чоловіки створені для того, щоб мучити жінок.

Раз у житті удача стукає у двері кожної людини, але людина в цей час нерідко сидить у найближчій пивній і ніякого стуку не чує. (Якщо в житті буває випадок, коли Бог звертає на тебе свою увагу. Але буде шкода, якщо ти сидітимеш у пивній саме тоді, коли він постукає до тебе у двері.)

У світі різноманітних інтерфейсів, постійно мінливих мов, систем і утиліт, під безперервним тиском обставин, ми часто втрачаємо на увазі головні принципи, які повинні бути основою будь-якої хорошої програми, - простоту, чіткість і універсальність.

Якщо чоловік каже:«Я впевнений у своїй дружині», значить він у ній впевнений. Якщо жінка каже:«Я впевнена у своєму чоловікові», значить, вона впевнена в собі.

Я розділив свій блокнот лінією на дві половини і виписав у праву все, чого досяг за цей час, а в ліву все, що втратив. Втратив, розтоптав, кинув, приніс у жертву, зрадив... До кінця перерахувати так і не зміг!

Там, де є час, нічого не повернеш назад.

Але я пам'ятаю ту чудову мить, коли просте«так» чи«ні» могло змінити все наше буття.

— Я міг би врятувати більше… Я міг би врятувати більше… Міг би врятувати більше… Міг… — Завдяки Вам врятувалася тисяча людей… Подивіться на них… — Якби я мав більше грошей… Я просадив стільки грошей, — Ви навіть не уявляєте …Якби я… — Майбутні покоління будуть вам вдячні за все. - Я так мало зробив... - Ви дуже багато зробили. — Ця машина, — Герц міг би купити машину… Навіщо я залишив її? Це ж… Десять чоловік… Десять чоловік… Ще десять чоловік… Цей значок — дві людини. Він із золота... Ще двоє людей. Вони не дали б мені двох, щонайменше одного. Ще одного можна було б урятувати. Ще одного… Одного… За це… Я міг би врятувати ще одного, ще одного… І я не зробив цього… Я не зробив цього…

Адже смерті немає, ніколи не було і ніколи не буде. Просто ми так часто зображали її, стільки років намагалися її осягнути, що зрештою переконали себе в її безперечній реальності, та ще й наділили рисами живої та жадібної істоти. Адже вона — не більше, ніж годинник, що зупинився, кінець шляху, темрява. Ніщо.

Ти... ти одного разу сказав мені, що ти не герой. Були часи, коли я навіть думав, що ти не людина. Але дозволь мені сказати, ти був найкращою людиною. Найлюдянішим із усіх. І ніхто ніколи не переконає мене, що ти обманював. Я був такий самотній, і я стільки тобі зобов'язаний. Але, будь ласка, залишилася ще одна річ, ще одна річ, ще одне диво, Шерлок, заради мене, не будь мертвим. Зробиш це заради мене? Просто припини це. Припини.