людина

— Ти дізналася, що я не спився, а тепер пора заміж! - Через два дні. — А тобі не час замазувати прищі чи видаляти волосся над верхньою губою?

Я ненавиджу школу. Ненавиджу її найдужче на світі. Ні, навіть ще сильніше... Вона зіпсувала мені все життя.

- Ти бачиш, друже, - сказав він. — Ми спимо, доки не любимо...

- Камери. За нами стежать. - Що?! Камери? Тут? Але ж я в нічній сорочці!

Часто чутки – ознака заздрощів конкурентів.

Нонче, бачиш, всі люди на два розряди поділилися: їстівні та їдучі.

Темрява заспокоювала, у темряві розцвітали справжні ілюзії.

Ви не досягнете успіху в інвестиціях, якщо не думатимете незалежно.

Але навіть якщо Ти не відгукнешся, навіть якщо я назавжди Тебе втратив, навіть якщо залишок життя я приречений шкутильгати до сходу зорі — мені вже не страшно:«Бо ангела я бачив віч-на-віч, а життя моє врятовано».

Розум, закутий у кайдани, наскільки втрачає ясність, настільки виграє в пристрасті.