людина

- О Боже! Якого біса?! - Попалася! — Ти спеціально раніше прокинувся і заліз під ліжко, щоб мене налякати?! — А ще поставив будильник.

Майже всі, кого я зустрічала у своєму житті, не розуміли, що сатанізм полягає не в ритуальних жертвоприношеннях, розкопуванні могил та поклонінні дияволу. Він не існує. Сатанізм — це поклоніння собі, бо тільки ти відповідальний за власні добро і зло. Війна християнства з дияволом завжди була боротьбою з найприроднішими людськими інстинктами — потребою в сексі, насильстві та самовдоволенні — і запереченням приналежності людини до світу тварин. Ідея раю - це просто християнський спосіб влаштувати на землі пекло.

Навіть найпростіша річ несла в собі частку чарівництва, але наш світ вважав за краще забути про це, задовольняючись нескінченними сірими буднями.

Таємниці рідко виходять назовні або розкриваються тим шляхом, що підказує нам наш страх.

Людина повинна валитися щовечора в ліжко, напівжива від втоми. Якщо не знайти сил застосування, вони загнивають, і ми починаємо з дикою швидкістю руйнувати самих себе.

Вона була неймовірно красива, і я буквально закохався у неї. Будь-хто закохався б, будь-який чоловік і, можливо, навіть будь-яка жінка, але все-таки я її трохи боявся, тому що виглядала вона так, ніби могла вбити силою погляду, якби очі її відірвалися від дороги і вона раптом подивилася б на тебе, відповідаючи тим самим почуттям. На ній були джинси і стара біла сорочка з закатаними рукавами - я ще подумав, коли прийшов: напевно, мовляв, збиралася фарбувати щось на терасі, - але через якийсь час мені почало здаватися, що вона огорнута в білий одяг. богиня із якоїсь старої книги.

Будь хоч ким - мільярдером, олігархом, супер-зіркою - якщо ти не вмієш жити і виживати за законами природи - вона тебе знищить.

Той, хто жив доти щоденними компромісами, раб в одну мить («Бо як інакше...») впадає в непримиренність —«Все чи нічого». Свідомість народжується в нього разом із бунтом.

Усі жінки згодом стають схожими на своїх матерів. У цьому їхня трагедія. Жоден чоловік не буває схожий на свою матір. У цьому його трагедія.

Він хотів стати буддою і став, тільки не за життя, а після смерті. Так воно ще краще. Бо смерть має бути сходинкою вгору, а не тупцюванням на місці. Якщо ти вже став буддою, то куди після цього підніматись?