людина

Шампанське вранці п'ють або аристократи чи дегенерати.

Людина може зробити будь-що, якщо по-справжньому хоче померти.

- Та годі вам! — голос його був сповнений щирого подиву, — у чому проблема? Хтось із нас багатий, а хтось бідний. Що тут нового? У мене є машина, а у вас ні. У мене достатньо їжі, а у вас немає. Все у нас, як завжди, але раніше ви не скаржилися. Навіщо ж повставати зараз?

Самотня особистість, нехай навіть і звільнена, не є ніякою загрозою. Буржуазія боїться лише особистостей, що об'єдналися в соціальну силу, а тому вона сама почала викликати:«Хай живе особистість!» — і сама приєдналася до вимог особистої сексуальної свободи, особистої свободи в мистецтві, особистої свободи совісті. Буржуазія взяла цей рух під своє крильце, бо воно веде до ізоляції особистості, до ослаблення її як суспільного чинника.

Коли любиш, то таке багатство відкриваєш у собі стільки ніжності, ласкавості, навіть не віриться, що так вмієш любити.

Іноді Спіро сумував за тими часами, коли надто настирливого працівника можна було просто викинути з вікна, і цим вирішити проблему. Зараз людина поки летіла до землі, встигала зателефонувати своєму адвокату.

Як свого глядача, який є представником усіх глядачів, я вибрав одну людину. Ця людина моя дружина. Від написання сценарію та монтажу до вибору музики — я все детально обговорюю з нею. Вона звичайна домогосподарка, неймовірно добре все розуміє і постійно дає мені поради та допомагає.

Єдина людина, з якою ви повинні порівнювати себе, — це ви в минулому. І єдина людина, краще за яку ви повинні бути — це ви зараз.

Люди з тонкою душевною організацією дуже багато бачать і тому ніколи не можуть дати прямої відповіді.

Усі типажі акторів народжуються під час написання сценарію. Якщо ти не знаєш, хто гратиме, – це катастрофа. Значить, ти не уявляєш, що це за персонаж і починаєш пробувати різних акторів. У мене так одного разу було: режисер планував на ту саму роль Віцина, мене і Стриженова. Виходить, людина просто не розуміє, чого вона хоче.